Дві Хвилини Правди
Купить в магазинах
- В данный момент нет в продаже.
- Сообщить о поступлении в продажу!
Метки:
Пользовательские метки:
Описание
- Издательство:Нора-Друк
- ISBN:9789662961294
- Год:2008
«Я стала черствіти. Це триває давно. Власне, я знаю: відтоді, як триває ця загальна апатія. Хоча я, як інтроверт, ніколи не ототожнювала своє особисте життя із зовнішнім, суспільним… Зараз мені здається, що я - штучна паляниця, котра лежить за склом в музеї народних виробів. Зверху вона виглядає апетитно - слинка котиться… Але такою паляницею можна вбити, бо вона тверда, мов камінь. Мені страшно. Все розвалювається і гниє під залакованою поверхнею тієї паляниці, як у фільмі жахів»
Можливо, ви їх зустрічали...Тих, хто за одну-дві хвилини здатен зробити чи виправити помилку.Тих, хто ховаючи від "вогнів великого міста" справжні почуття під маскою іронії, здатен "їхати світ за очі" у пошуках пригод або слави, не розуміючи, що шукає себе.Тих, кого називають неприкаяними, адже вони живуть на межі добра і зла і кожної хвилини можуть зробити крок у будь-який бік. Обо всём этом и не только в книге Дві Хвилини Правди (Ірен Роздобудько)
Средний балл:
пока нетРецензий на книгу «Дві Хвилини Правди» пока нет. Уже прочитали? Напишите рецензию первым
Самая популярная рецензия на книги писателя:
«Все, що я хотіла сьогодні» Ірен Роздобудько
По одной из версий существует 3 уровня восприятия текста: внимания (чтение ради того самого «что же будет дальше», читателя интересует только сюжет и ничего кроме, благо понимает он его отлично и может пересказать), соучастия (узнавание в тексте... Читать далее
Средний балл:
4.5«Дві Хвилини Правди» Ірен Роздобудько
Поки що Роздобудько мені подобається, цікаві образи, трохи містики, трохи фольклору, ну а далі побачимо. В цій книзі присутні навіть елементи масової культури сьогодення, я маю на увазі реаліті-шоу.Невелика та досить цікава історія, місцями навіть... Читать далее
«Я стала черствіти. Це триває давно. Власне, я знаю: відтоді, як триває ця загальна апатія. Хоча я, як інтроверт, ніколи не ототожнювала своє особисте життя із зовнішнім, суспільним… Зараз мені здається, що я - штучна паляниця, котра лежить за склом в музеї народних виробів. Зверху вона виглядає апетитно - слинка котиться… Але такою паляницею можна вбити, бо вона тверда, мов камінь. Мені страшно. Все розвалювається і гниє під залакованою поверхнею тієї паляниці, як у фільмі жахів»
«Сучасні родини - маленькі локальні пекла. В дев’яти з десяти випадків подружнє життя - або лігво брехні, або -пастка [лігво]безкінечної самотності. Хоча, власне, ти, як чоловік, маєш на все це свою точку зору… Тобі ліпше відомо, що ти ітвої брати за нижньою частиною тіла,яку ви так плекаєте, не здатні на вірність. Це називається - полігамія. Так от, я ніколи не погоджувалася з цим. Якщо полігамія існує, вона повинна поширюватись на всіх, незалежно від статі! Якщо я могла б говорити про себе в третій особі, я б сказала: душа її стала тонкою, мов решето чи марля. В ній більше нічого не затримується, крім камінців…»
