Цитаты из книги «Тринадцята казка»
- В данный момент нет в продаже.
- Сообщить о поступлении в продажу!
Знаменита письменниця Віда Вінтер, а, точніше, жінка, що скривалася під цим псевдонімом, довгі роки залишалася загадкою для своїх шанувальників. Жодного достовірного факту біографії, жодного слова правди у численних інтерв’ю, жодного пояснення, чому у її найзнаменитішій книзі «Тринадцять казок» лише дванадцять розділів… Яким же було здивування скромної власниці букіністичної крамниці Маргарет Лі, коли іменита письменниця запропонувала їй написати свою біографію! Затишна бібліотека та старовинний маєток Енджелфілд, де таємниці за кожними дверима — Маргарет наче повернулася до дому, який колись залишила. Може тому, що у неї, як і у Віди Вінтер, була сестра-близнючка, трагічно втрачена? Крок за кроком, блукаючи лабіринтом старих родинних драм, загадкових зникнень та патологічної любові до свого другого «я», Маргарет наблизиться до фіналу останньої казки, щоб стати однією з її героїнь… Показать
«Умирая, люди исчезают. Исчезают их голос, их смех, теплота их дыхания. Исчезает их плоть, а в конечном счёте и кости. Исчезает и память об этих людях. Это ужасно и в то же время естественно. Однако некоторым людям удаётся избежать бесследного исчезновения, так как они продолжают существовать в созданных ими книгах. Мы можем заново открыть этих людей – их юмор, их манеру речи, их причуды. Посредством написанного слова они могут вызвать наш гнев или доставить нам радость. Они могут нас успокоить. Они могут нас озадачить. Они могут нас изменить. И всё это при том, что они мертвы. Как муха в янтаре или как тело, застывшее в вечных льдах, чудесное сочетание обыкновенных чернил и бумаги сохраняет то, что по законам природы должно исчезнуть. Это сродни волшебству.»