Цитаты из книги «Гессі»
«Він казав, що щастя — то вельми химерна річ, але спробувати, безумовно, варто. І відтоді Гессі пробувала.»
«— Я тебе вигадала? — спитала Гессі у власника блакитних очей. — Бо ж ти мені так часто снишся. Вона знала, що це жарт, і він знав. І підіграв їй за мовчазною обопільною згодою. — Ображаєш, юна Гестіє. — Очі всміхались. — Ми стільки разів бачились, і ти вважаєш, що я — тільки вигадка? — Але ж то сни були... — додала вона пошепки, тішачись від звуку його голосу. — А сни не враховуються у твоєму внутрішньому списку місць для гарної зустрічі?»
«— А тепер я хочу бути щасливою від усього. Від того, що в мене в чашці стигне улюблений чай. Від того, що ти прийшла на гостину й принесла мені шаль. Від того, як із лісу вранці наповзає туман, а в сутінках сонце світиться золоченим мідяком крізь гілля. Я примушую себе іноді дивитись на світ і відчувати його, бо після того, як Аїден пішов, занурилась в одну сіру темінь. А іноді прокидаюсь сама-самісінька на світанку, виходжу на веранду, боса й замерзла, ловлю дрижаки і думаю — це все прекрасне. Життя прекрасне!»
«Смерть завжди ходить з нами поряд. Вона так близько, що ми можемо й не помітити її наближення, поки холодні руки не зімкнуться в нас на шиї. Тому, поки в мене ще є час, я хочу пожити так, як прагнув завжди.»
«- Смерті не існує, - провадив далі незнайомець, і тон його був до мурашок на шкірі серйозний. - Тобто не так. Ти вмираєш кожної-кожнісінької миті: той ти, який є зараз, через секунду стає вже іншим»
«Чи ми теж лише пісня на вітрі? Крик у порожнечу? Чи ми вічна історія?..»
«Бо ж не можна завжди згадувати тільки хороше. І не можна любити когось тільки за приємні спогади.»
«- А чому ти хочеш фотографувати людей, а не квіти чи краєвиди? -Фотографія - це спогад. Квітам не потрібні спогади. Вони йдуть у землю, щоб повернутися навесні. Люди ж ідуть у землю,але не повертаються...»
Интересные посты
В Томском университете будут готовить авторов и актеров озвучки книг
В создании программы примет участие «ЛитРес». Томский государственный университет (ТГУ) в рамках... Читать далее
3 года
3 года назад БУКМИКС стал небольшой , но приятной частью моей жизни. Бывает, жизнь в реале бурлит... Читать далее
На горе колхоз, под горой совхоз.
На просторах интернета наткнулась на песню 30-х годов "На горе колхоз". Песня засела в... Читать далее
Культурный код
Иногда рядом со мной случается что-то неожиданно интересное. Но редко. Но случается. Вот, например... Читать далее
