Книжный марафон

Цитаты из книги «Гессі»

У затишному світі, що нагадує часи Belle Époque, де люди дбають передусім про мистецькі насолоди, танцювальні вечірки й вишукані манери, живе 15-річна Гестія Амалія. Проте її життя незбагненним чином перетинається з іншим світом — невидимим, але вловлюваним у химерних подіях і яскравих снах. І чим далі, то більше Гессі розуміє: вона має розгадати хитросплетіння цих світів — лише тоді сповна пізнає себе…

Дівчина балансує між очікуваннями інших і тим, до чого озивається її серце, але рано чи пізно доведеться обирати. Це історія довгих пошуків і неминучих потрясінь. Історія давніх богів, долі яких вплелися в життя людей. І про те, що закохатися до нестями можна, просто побачивши очі, які до тебе всміхаються. Розповідь про звичайну дівчинку та її незвичайну внутрішню магію. Показать

Гессі

«Він казав, що щастя — то вельми химерна річ, але спробувати, безумовно, варто. І відтоді Гессі пробувала.»

«Гессі» Наталія Матолінець

Гессі

«— Я тебе вигадала? — спитала Гессі у власника блакитних очей. — Бо ж ти мені так часто снишся. Вона знала, що це жарт, і він знав. І підіграв їй за мовчазною обопільною згодою. — Ображаєш, юна Гестіє. — Очі всміхались. — Ми стільки разів бачились, і ти вважаєш, що я — тільки вигадка? — Але ж то сни були... — додала вона пошепки, тішачись від звуку його голосу. — А сни не враховуються у твоєму внутрішньому списку місць для гарної зустрічі?»

«Гессі» Наталія Матолінець

Гессі

«— А тепер я хочу бути щасливою від усього. Від того, що в мене в чашці стигне улюблений чай. Від того, що ти прийшла на гостину й принесла мені шаль. Від того, як із лісу вранці наповзає туман, а в сутінках сонце світиться золоченим мідяком крізь гілля. Я примушую себе іноді дивитись на світ і відчувати його, бо після того, як Аїден пішов, занурилась в одну сіру темінь. А іноді прокидаюсь сама-самісінька на світанку, виходжу на веранду, боса й замерзла, ловлю дрижаки і думаю — це все прекрасне. Життя прекрасне!»

«Гессі» Наталія Матолінець

Гессі

«Смерть завжди ходить з нами поряд. Вона так близько, що ми можемо й не помітити її наближення, поки холодні руки не зімкнуться в нас на шиї. Тому, поки в мене ще є час, я хочу пожити так, як прагнув завжди.»

«Гессі» Наталія Матолінець

Гессі

«- Смерті не існує, - провадив далі незнайомець, і тон його був до мурашок на шкірі серйозний. - Тобто не так. Ти вмираєш кожної-кожнісінької миті: той ти, який є зараз, через секунду стає вже іншим»

«Гессі» Наталія Матолінець

Гессі

«Чи ми теж лише пісня на вітрі? Крик у порожнечу? Чи ми вічна історія?..»

«Гессі» Наталія Матолінець

Гессі

«Бо ж не можна завжди згадувати тільки хороше. І не можна любити когось тільки за приємні спогади.»

«Гессі» Наталія Матолінець

Гессі

«- А чому ти хочеш фотографувати людей, а не квіти чи краєвиди? -Фотографія - це спогад. Квітам не потрібні спогади. Вони йдуть у землю, щоб повернутися навесні. Люди ж ідуть у землю,але не повертаються...»

«Гессі» Наталія Матолінець

Интересные посты

В Томском университете будут готовить авторов и актеров озвучки книг

В создании программы примет участие «ЛитРес». Томский государственный университет (ТГУ) в рамках... Читать далее

3 года

3 года назад БУКМИКС стал небольшой , но приятной частью моей жизни. Бывает, жизнь в реале бурлит... Читать далее

На горе колхоз, под горой совхоз.

На просторах интернета наткнулась на песню 30-х годов "На горе колхоз". Песня засела в... Читать далее

Культурный код

Иногда рядом со мной случается что-то неожиданно интересное. Но редко. Но случается. Вот, например... Читать далее

Прямой эфир

Рецензия недели

Циники

«Циники» Анатолий Мариенгоф

“-Делать-то вы что-нибудь умеете?-Конечно, нет.(…)-В таком случае вас придется устроить на ответственную должность.”Имя Анатолия Мариенгофа долгое время ассоциировалось у меня исключительно... Читать далее

JuliaStar JuliaStar6 дней 1 час 10 минут назад

Все рецензии

Реклама на проекте