Цитаты из книги «Місяцівна»
- В данный момент нет в продаже.
- Сообщить о поступлении в продажу!
Терезу кличуть Місяцівною за незвичну зовнішність, бо таких, як вона, — альбіносів — називають людьми Місяця. Мама Василина, прагнучи врятувати її після автомобільної аварії, передає старовинний оберіг — лунницю, що багато століть супроводжує жінок із давнього шляхетного роду Коморовських. Однак після цього життя Терези кардинально змінюється: з настанням повні щось лихе наче вселяється в дівчину — і вона опритомнює на старому сокальському цвинтарі з кров'ю під нігтями та присмаком крові в роті. Щоб здолати зло, Терезі доведеться пройти курс реабілітації в психлікарні, розплутати вузлики страшних родинних таємниць, зазирнути в очі власному майбуттю, повернути на місце чорне серце темного янгола та знайти своє призначення там, де гори підпирають небо. Показать
«...Вона не звикла кидатися на кого-будь, вона не жук-гнойовик, який кайфує від власного місцеперебування, і тим пак вона не збирач мускулатури чи уціненого товару. Усі нормальні мужчина давно одружені й щасливі без неї, а забирати нормальних, але одружених зі щасливих родин, як дехто, - це відверто аморально.»
«У ті часи так жили майже всі магнати. Зрештою, вони й тепер так живуть. Візьми наших скоробагатьків. Про що вони найбільше дбають? Про власну пиху й амбіції. Адже всевладдя породжує вседозволеність. І якщо в голові відмовляють гальма моральності, то біда. Роззирнися: ярмарок марнославством довкола квітне пишним цвітом. Змінюються декорації, а людська суть незмінно. Мало проходить випробування мідними трубами. Готові закласти душу, щоб якнайдовше залишитися на вершині, й не лишень фігурально закласти.»