Цитата из книги Тореадори з Васюківки (Всеволод Нестайко)
«Покотилася в небi зiрка. Затьохкав у кущах безжурний закоханий соловейко. Неподалiк у свинарнику щасливо рохкає спросоння чиясь вразлива свиня, згадуючи щось своє приємно-свиняче. Десь далеко-далеко, аж у Дiдiвщинi, валують собаки. Пахне молодою свiжою зеленню, медвяним цвiтом i коровами. Прекрасне i неповторне земне життя буяє, несучись у зоряному просторi безмежжя…»
