Рецензия на книгу «Чормет»

«Чормет» – повість про людей, які живуть біля кордону Зони відчуження і збирають металобрухт. Про суворих і п’яних чоловіків з металевими зубами і монохромними тату на руках, які здають в брухт-прийомки авіабомби вермахту в мішках та поцуплені в сусідів металеві огорожі, аби обміняти їх на денатурат. Це історія про людей, які мріють здати на метал все навколо них, навіть ядро Землі. Показать

«Чормет» Маркіян Камиш

Ця книга потрапила мені волею випадку. Це не був мій вибір. Можливо я ніколи так і не прочитав би цю книгу, та все ж вона мені потрапила до рук. Прочитав, та якби вона мені не трапилась – я б і не засмутився.

Не знаю. Знайомство з Камишем мене не сповнювало ентузіазмом. Для мене він був невідомий письменник, хоч його ім’я вже знають у Франціїї, та завдяки їй – і в інших країнах Європи. Більшою мірою через його перший роман. Ця книга – це вже третій роман. Не знаю, чи набере вона такого розголосу і популярності, як дебют. Та вона мене не вразила.

Книга про село, людей і метал. Начебто посил на популярні в минулому три складові - «секс, наркотики і рок-н-ролл», та все ж не воно… Можливо це буде цікаво людям, які взагалі далекі від життя в селі, від звичок, від того світу. Та я не такий далекий і бачив то на власні очі. Можливо, правда, не так кардинально.
Отже, розповідь ведеться про життя села. Села на кордоні із Чорнобильською зоною. В книзі присутні кілька дійових осіб. Це - алкаші, які здають все на метал; це - приймальники металу, це – прикордонники та військові, та поліцейські і дільничі. Крім того є ще кілька проміжних осіб, які доповнюють чисельність села і прилеглих територій. Все воно затравлено байками алкашів, випивання всякого пойла, лайками з матюками, пригодами в добуванні того ж металу, знову п’янками, якимись філософським думками, звісно ж після п’янки та легеньким гумором. Можливо для поціновувачів металу, його приймальників чи життя в селі, або навпаки – городян, то буде цікаво. Та на мене це не справило ніякого враження. Мене також дратував опис здаваного металу. Кожного разу це був перелік всяких частин. Як наче список продуктів, які треба купити в супермаркеті. Взагалі вся повість складається з синонімів та переліків деталей. В мене навіть склалось враження що письменник не знав вже як збільшити цей твір з оповідання до повісті, тому доповнював його тими додатковими описами. Як на мене – то зайве. Краще б охопив більше якихось пригод. А так воно все зводиться до кількох днів життя села. Села біля Зони. Тому якщо хочете занурити ноги до цієї розповіді – будь ласка, та пірнути в неї не вдасться. Замала…

Ваше сообщение по теме:

Прямой эфир

Рецензия недели

Ритуал

«Ритуал» Адам Нэвилл

Четверо английских хорошо упитанных мужчин в самом расцвете сил отправились в турпоход по местам боевой славы шведско-норвежских троллей. Так как двое из них были выше средней упитанности и... Читать далее

Lemonstra Lemonstra3 дня 27 минут назад

Все рецензии

Реклама на проекте

Поддержка проекта BookMix.ru

Что это такое?